Чому модуль автоматичного донаведення (МАД) має бути встановлений на кожному без винятку дроні

Сьогодні модулі донаведення часто встановлюють лише на частину дронів: «для складних цілей» або «для досвідчених пілотів». Решта виконує вильоти в ручному режимі керування. Але саме такий підхід призводить до найбільших втрат дронів і найбільшої кількості неуражених цілей. Розберімося, чому МАД варто розглядати не як опцію, а як базове обладнання кожного ударного FPV-дрона.

Неможливо заздалегідь передбачити, який виліт буде складним

Перед вильотом ніхто не знає, чи працюватимуть на маршруті засоби РЕБ, чи перекриє рельєф пряму радіовидимість, чи почне ціль рухатися. Обстановка може змінитися за лічені хвилини. Дрон, який мав виконати «просту» задачу, може опинитися саме в тих умовах, де без донаведення ураження цілі стає малоймовірним.

Якщо модуль встановлено лише на частині дронів, підрозділ щоразу діє навмання. А помилка в цьому виборі означає втрачений дрон і неуражену ціль.

Кожен промах коштує дорожче, ніж здається

Втрачений FPV-дрон — це не лише рама та мотори. Це бойова частина, акумулятор, час розрахунку, ризик для екіпажу на позиції та, головне, ціль, яка залишається боєздатною. Часто на одне результативне ураження витрачається кілька дронів, і кожен невдалий виліт збільшує ці витрати.

Донаведення підвищує ймовірність того, що всі вкладені ресурси дадуть результат з першого вильоту.

Робота без ретранслятора

Щоб підтримувати радіозв’язок з дроном на великій відстані або за складками рельєфу, підрозділи часто використовують ретранслятори на окремому дроні або щоглі. Вони передають сигнали керування та відео між пілотом і ударним дроном. Ретранслятор — це додаткове обладнання, додатковий розрахунок, додаткова ціль для противника та ще одна ланка, відмова якої зриває виконання задачі.

Головна причина, через яку потрібен ретранслятор, — втрата зв’язку на фінальній ділянці, коли дрон знижується до цілі та виходить із зони прямої радіовидимості. МАД вирішує саме цю проблему: після захоплення цілі дрону більше не потрібен радіоканал, і модуль самостійно наводить його до моменту ураження. Тому з МАД у багатьох задачах можна працювати без ретранслятора, вивільняючи особовий склад і техніку та економлячи час.

Цифрова або аналогова картинка на вибір

Модуль оснащений власною камерою та формує відеосигнал як в аналоговому, так і в цифровому форматі. Підрозділ обирає варіант під наявне обладнання та задачі, не змінюючи звичної схеми роботи.

Цифрове відео має вищу роздільну здатність і чіткість, ніж аналогове. Ціль, яка в аналоговому сигналі виглядає як кілька розмитих пікселів, на цифровому зображенні вже можна розпізнати та захопити. Це дозволяє виявляти й захоплювати ціль з більшої дальності, раніше приймати рішення та мати більше часу на атаку.

Що дає донаведення на кожному дроні

• Стійкість до РЕБ на фінальній ділянці. Після захоплення цілі подавлення чи втрата зв’язку вже не зривають атаку.
• Захист від втрати сигналу на маршруті. У разі втрати зв’язку з пультом керування (RX-lost) модуль автоматично переводить дрон у режим «Круїз», і пілот має можливість відновити керування.
• Стабільний результат незалежно від пілота. Навіть досвідчений оператор втомлюється, а новачкові бракує практики. Донаведення забезпечує стабільний результат: пілот виводить дрон у район цілі, а точність ураження забезпечує система.
• Ураження рухомих і малопомітних цілей. Режим «Асистент» за допомогою нейромережі автоматично виявляє та супроводжує техніку, а режим «Ручний» дозволяє атакувати бліндажі та замасковані позиції.
• Більша глибина ураження. Обмеження радіогоризонту на фінальній ділянці перестає бути критичним.

Один стандарт для всього парку

Коли всі дрони підрозділу мають однакову комплектацію, простіше навчати пілотів, планувати вильоти та обслуговувати техніку. Не потрібно підтримувати дві різні програми підготовки чи перед кожним вильотом вирішувати, який дрон обладнати модулем. Будь-який дрон з парку готовий до будь-якої задачі.

Модулі ЗІР інтегруються у штатну конфігурацію дрона: підключаються до польотного контролера та VTX, керуються зі штатного пульта й не потребують додаткового обладнання на позиції. Доступні версії під Betaflight (зокрема MILBETA) з підтримкою MILELRS, а також під Ardupilot.

Як виглядає виліт з МАД

Пілот виконує зліт і виводить дрон у район цілі. На ділянках дії РЕБ або в разі втрати сигналу дрон утримує курс і висоту в режимі «Круїз». Наблизившись до цілі, пілот бачить її на відео з камери модуля, обирає режим «Асистент» для техніки або «Ручний» для укриттів і захоплює ціль. Після цього пілот активує ураження, і модуль самостійно наводить дрон на ціль, навіть якщо зв’язок буде втрачено на останніх сотнях метрів.

Рішення про атаку завжди ухвалює людина. Система лише бере на себе найскладнішу та найвразливішу частину роботи.

МАД ЗІР: усі ці задачі в одному модулі

Усе, про що йшлося вище, — проліт зон РЕБ, робота без ретранслятора, захоплення цілі з великої дальності, стабільний результат незалежно від пілота — виконує один пристрій: модуль автоматичного донаведення ЗІР. Окремі системи під кожну задачу не потрібні: модуль встановлюється на будь-який FPV-дрон-камікадзе.

Можливості МАД ЗІР:

Донаведення — це не опція для окремих задач, а базова частина сучасного ударного FPV-дрона, як камера чи відеопередавач. Дрон без нього залежить від везіння, дрон з МАД ЗІР — від системи.

Хочете обладнати свій парк дронів модулями ЗІР? Напишіть нам, і ми допоможемо підібрати рішення та налагодити інтеграцію.